Трансляція вечірнього Лікнепу від 2010.06.21

Ключові слова: кримські татари, державна система освіти, Міністерство народної освіти, Сімферопольська татарська вчительська школа, російсько-татарські міністерські училища, інспектори, почесні опікуни

Андрєєва С.С. Взаємини Запорожжя і Кримського ханства періоду Нової Січі (1734-1775 рр.) – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01. – історія України. – Запорізький національний університет, Запоріжжя, 2006.

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню різних напрямків взаємин Запорозької (Нової) Січі з Кримським ханством на широкому тлі міжнародних відносин в регіоні Східної Європи. Основну увагу приділено мирному періоду запорозько-татарських відносин під час дії російсько-турецького Белградського трактату.

Аналіз джерел та синтез історіографічного спадку дозволив розкрити феномен запорозько-татарського кордону середини XVIII ст. Показано, що конфліктне положення в порубіжній зоні було явищем традиційним, відбивало особливості історичного розвитку Південної України.

Інкорпорацію території Запорозьких Вольностей і Кримського ханства до складу Російської імперії показано як результат тривалого протягом XVIII ст. процесу воєнного, дипломатичного, політико-адміністративного та економічного укріплення Росії в регіоні.

Ключові слова: Запорозька (Нова) Січ, Кримське ханство, ногайські орди, Російська імперія, Османська імперія, Південна Україна, кордон, взаємини, протекторат.

Анікіна О. П. Періодичні видання як джерело з історії агрономії в Україні 20–30-х років ХХ ст. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.07 – історія науки і техніки. – Державна наукова сільськогосподарська бібліотека УААН, Київ, 2004.

У дослідженні подається аналіз періодичних видань як джерела реконструкції історії агрономічної науки в Україні 20–30-х років ХХ ст. в контексті історичних суспільно-політичних та економічних умов. Розглянуто проблеми становлення сільськогосподарських видавництв та інших чинників впливу на періодичну продукцію. Показано динаміку відродження дореволюційних, та розвиток нових періодичних видань. Процес становлення системи сільськогосподарської періодики залежав безпосередньо від формування мережі науково-дослідних установ Всеукраїнської академії сільськогосподарських наук та навчальних закладів. У результаті науково-історичного аналізу доведено значення періодики як важливого джерела для поглибленого вивчення історії вітчизняної агрономічної науки. Розроблено періодизацію розвитку та здійснено класифікаційний поділ даного масиву періодики.

Ключові слова: сільське господарство, періодичне видання, історія української агрономії, видавництво, науково-дослідна установа, періодизація, класифікація.

Барабаш Н. О. Рід Білозерських та культурний світ України ХІХ – поч. ХХ століття: нові методологічні підходи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06- історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. – Дніпропетровський національний університет. – Дніпропетровськ, 2004.

У дисертації історія роду Білозерських представлена як соціокультурний феномен, що  вивчається на засадах  міждисциплінарності. У роботі подається нова версія ранньої історії роду. Висунуто дві гіпотези походження роду, що спираються на складову “іменної формули”, а також результати блазонування родового гербу Білозерських. Внесено доповнення до родоводу на рівнях всіх поколінь обох гілок роду, що знайшло відображення у поколінному розписі роду. Вперше проведено мережевий аналіз родинно-свояцько-дружніх зв’язків в рамках роду. З’ясована особлива роль подружжя Кулішів в історії роду.

Здійснено спробу висвітлення історії роду Білозерських в ґендерному ракурсі, визначені механізми впливу зовнішніх та внурішньородинних чинників на  зміну традиційних життєвих проектів відомих представниць роду Білозерських (Марії Боголюбцевої-Щербачової та її доньку Любов Яновську, трьох поколінь жінок родини Н. М. Білозерської-Забіли та М. Т. Симонова-Номиса). Поданий маловідомий аспект діяльності П. О. Куліша – реалізація його освітньо-культурницької програми на прикладі представників також чоловічої статі роду.

До наукового обігу введено матеріали центральних та регіональних архівосховищ України з інтелектуальної та соціокультурної історії роду.

Ключові слова: рід, родинне коло, національна самосвідомість, українське національне відродження,  культурний світ, імпресінг, життєвий проект.