Хто є хто в україністиці

• Доктор історичних наук
• Україна, Київ
• доцент Університету економіки та права КРОК

Народився 21. 06. 1956 р. в м. Чернівці.
1979 р. - закінчив з відзнакою історичний факультет Чернівецького державного університету ім. Ю. Федьковича.
1983 - 1993 р. - аспірант, науковий, старший науковий співробітник Інституту історії ...

• Доктор історичних наук
• Україна, Київ
• доцент Університету економіки та права КРОК

Народився 21. 06. 1956 р. в м. Чернівці.
1979 р. - закінчив з відзнакою історичний факультет Чернівецького державного університету ім. Ю. Федьковича.
1983 - 1993 р. - аспірант, науковий, старший науковий співробітник Інституту історії України Національної Академії Наук України.
1991 - 1996 рр. - парламентський кореспондент часопису “Філософська і соціологічна думка“.
1992 - 1994 рр. - кореспондент Російської служби Радіо “Свобода“.
1995 - 1996 рр. - кореспондент Української служби “Голосу Америки“.
1996 - 1997 рр. - головний редактор програми „Післямова“ (телекомпанія “Нова Мова“, ТРК “Студія “1 + 1“).
1997 - 2002 рр. - продюсер шеф - редактор, автор, ведучий програм ТРК ”Студiя ”1+1”.
1999 - 2000 рр. - декан-органiзатор Департаменту журналiстики Нацiонального унiверситету ”Києво-Могилянська Академiя”.
1999 - 2001 рр. - референт Бюро Української Греко-Католицької Церкви для зв”язкiв з органами державної влади в Києвi.
2002 - 2004 рр. - директор Київського бюро, журналіст Української служби RFE/RL Inc.
2004 - 2008 рр. - ведучий інформаційних програм 5 каналу.

Основні видання:

• "Клейноди України. З історії національної і державної символіки"
• Політичні системи України 1917—1920 років: спроби створення і причини поразки».- Київ, 2003 (диплом «Краща книга року», номінація «Минувшина»).
• «Хроніка „помарачевої“ революції».- Харків, 2005 (ґран-прі Міжнародного книжкового фестивалю «Світ книги - 2005», номінація «Відкриття року»; «Краща українська книга», номінація«Документалістика» (версія журналу «Кореспондент» (2006)).
• «Обличчя „помаранчевої“ революції».-Харків, 2005. («Краща українська книга», номінація «Документалістика» (версія журналу «Кореспондент» (2006)).
• Альбом «Україна: від незалежності до свободи».- Харків, 2005. (співавтор).
• Загублена історія втраченої держави (Харків, 2009).

Автор ідеї/продюсер/науковий редактор фільмів:

• «Україна: Віра, Надія, Любов» (реж. В. Шмотолоха),
• «Патріарх. Життя Йосипа Сліпого» (реж. О. Фролов),
• «Арнольд Марголін: видатний українець та єврей» (реж. О. Даруга),
• «Апельсинова долька. Брестський мир 1918 р.» (реж. І. Кобрін).

• доктор історичнмх наук, професор
• Україна, Київ
• Заступник Голови Науково-видавничої ради НАН України

Кульчицький Станіслав Владиславович (10.01.1937, м. Одеса) – дослідник історії України другої половини ХІХ – ХХ ст.
Заслужений діяч науки і техніки України (1996), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2001), ...

• доктор історичнмх наук, професор
• Україна, Київ
• Заступник Голови Науково-видавничої ради НАН України

Кульчицький Станіслав Владиславович (10.01.1937, м. Одеса) – дослідник історії України другої половини ХІХ – ХХ ст.
Заслужений діяч науки і техніки України (1996), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2001), лауреат премії Освітньої фундації ім. Петра Яцика (1995, 2000). Нагороджений орденом «За заслуги» III ст. (2001). «Відміник народної освіти» (1983, 1984).
1959 закінчив іст. фак-т Одеського держ. ун-ту. 1958–60 – н. с., с. н. с. Одеського обл. держ. архіву. 1960–63 – аспірант, 1963–72 – м. н. с., с. н. с. Ін-ту економіки АН УРСР. Канд. дис. «Розвиток залізничного транспорту дореволюційної України» (1963, наук. керівник – проф. Д. Ф. Вірник, наук. ст. – к. екон. н). З 1972 – в Ін-ті історії України НАН України: с. н. с., зав. відділу історії України 20–30-х рр. ХХ ст. (з 1977 по т/ч), заст. директора з наукової роботи (1977–79; з 1990 по т/ч). Докт. дис. «Мобілізація фінансових ресурсів для соціалістичної індустріалізації СРСР (1926–1937 рр.)» (1976). З 1988 по т/ч – член редколегії УІЖу. З 1997 по т/ч – заступ. Головного редактора «Енциклопедії історії України». З жовтня 2005 – заступ. Голови Науково-видавничої ради НАН України. Одночасно у 1983–88 та з 1998 по т/ч – заступ. академіка-секретаря Відділення історії, філософії та права НАН України, у 1990–93 – член бюро Відділення. 1991–2000 – голова Спілки архівістів України. 1988–91 – член Експертної ради з історичних наук ВАК СРСР. 2000–2004 – голова Експертної ради ВАК України з історичних наук. Відп. ред. міжвід. зб. наук. праць «Проблеми історії України: Факти, судження, пошуки» (з 1994). Автор та редактор 1,2 тис. наукових праць, в тому числі автор 45 монографій, підручників та довідників. Підготував 28 кандидатів та 16 докторів наук.